Звернути — Фразеологічний словник української мови

Звернути в'язи (шию, голову) кому. 1. Сильно побити, покалічити кого-небудь. [Павло:] Може, ще хто, хлопці, наважується звернути мені в'язи, то виходь (Кроп.).

  • Доки ти йтимеш, розвісивши вуха, та думатимеш про скасування насильства над людиною, та умовлятимеш його, щоб він з'їв бубличок і тебе послухав, він тобі зверне голову (Тют.).

Пор.: скрутити в'язи (в1 знач.).

2. Убити кого-небудь.

  • Яб нічого не хотіла, якби ті москалі, як ітимеш від своєї попаді, звернули тобі, як курчаті, голову!.. (Мирний).

Звернути з дороги; ~ на свою стежку див. звертати.