Згортати (складати) / Згорнути (скласти) руки.
- Переставати діяти, щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (Коцюб.).
- Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (Головко).
1. тільки док., також з сл. на грудях. Умерти.
- Минає скілька часу, однаковий я.— Та це з його поправка така?! — хлопочеться матуся моя.— Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (Тесл.).
- Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) поховайте у гіллі (Граб.).
- Згорнути рученьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану [Пісні та романси..].
Згортати в інших словниках
| Згортати — Тлумачний словник української мови |