Згубити з очей див. губити.
Згубити з світу (З світа). Довести до загибелі, смерті.
- Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй (Укр. казки)
- В них нема ні до кого жалощів. їм що бабку, що гриба зорвати [зірвати], що чоловіка з світу згубити...— так обурювався Опанас (Барв.)
- Будеш знати, козаченьку, Як русалка любить,— Скоро ж тебе те кохання з сього світа згубить (Л. Укр.)
Згубити очі. 1. Втратити зір, осліпнути.
- А може, це я згубив очі на греблі? Нічогісінько не бачу! їй-богу, нічогісінько!..— говорив Кайдаш сам до себе (Н.-Лев.)
- Мені відчинив сліпий дідок, що колись згубив очі на музичній фабриці; його донька була за куховарку в господаря, і старий мав із нею кут у кухні (Досв.)
2. Дуже засоромитися, зніяковіти.
- Як твої справи? — сказав мені Олекса.— Тезиси готові? Я, згубивши очі, почав нишпорити по кишенях, шукаючи міфічні тезиси (Перв.)
Згубити в інших словниках
| Згубити — Великий тлумачний словник сучасної української мови |