Зламати — Фразеологічний словник української мови

Зламати (Зломити) зуби на чому і без додатка. Зазнати невдачі у вирішенні чого-небудь складного.

  • Під Москвою зломив [фашист] зуби, в Ленінград не йде без шуби! В Сталінграді все покинув, До Харкова дер без впину [Укр.. думи..]

Затратити чимало праці, зусиль, але не справитися з чим-небудь.

  • Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? Смішно навіть про це думати (Собко).

Зламати (Зломити) [собі] голову (шию). Зазнати поразки, невдачі в чому-небудь.

  • [Надія:] Гордій Опанасович нікуди з області не поїде. Йому ж пропонували пост міністра заготівель. [Ройовий:] Категорично відмовився. Ка-те-го- рично! [Марія:] Це правда. І сказав, що на такому посту легко шию можна зламати (Корн.).
  • * Образно. Встає Україна, до зброї встає.. Отам і зламаєш ти шию собі, Обжерливий звіре [фашизм] (Бажан).

Зламати карк; ~ лід; ~ мур; ~ слово; ~ хребет; не ~ слова див. ламати.