Кидатися в ноги див. падати
Кидатися в око див. впадати
Кидатися / кинутися в безодню. Переставати жити; гинути.
- Ще спокій Марусі. З того дня ходила, мов затроєна. Чула, що вже не має волі, що вже мусить іти, кидатися в якусь безодню з закритими очима (Хотк.).
Кидатися / кинутися сторч головою. Діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо іт. ін.
- А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки., кидаються в політику (Стельмах).
Кидатися на всі боки. Діяти непослідовно, розпочинаючи кілька справ і не завершуючи жодної.
- Мені Романчук нагадує деякі громадські типи часів Руїни, може навіть він щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Я. Укр.).
Кидатися на шию див. вішатися
Кидатися словами (словом, фразами і т. ін.). Безвідповідально, необдумано говорити, обіцяти що-не-будь. Синонім: випускати слова на вітер.
- Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом [Ю. Янов.].
Кидатися в інших словниках
| Кидатися — Тлумачний словник української мови |
| Кидатися — Великий тлумачний словник сучасної української мови |