Клепати язиком. Вести пусті, несерйозні розмови.
- Язиком що хоч клепай, а руки при собі тримай (Номис).
- Мене тутечки в Києві усякі старосвітські лисини та старі жал-тирниці вже обсудили, оббрехали, бо ти сам знаєш добре, що їм в Києві нема ж про що язиком в салонах клепать (Н.-Лев.).
- Громада радівська знову стояла коло волості. Тепер людей було більше, ніж учора; чимало жінок з дітьми посідало тут таки поблизу, лузали насіння та клепали язиками (Гр.).
Синоніми: точити ляси (в1 знач.); чесати язика.