Клепки — Фразеологічний словник української мови

Без (третьої (сьомої / т. ін.) клепки (клепок) [у голові (у тім'ї)], зневажл. Хто-небудь дурний, розумово обмежений, ненормальний.

  • Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть і згорбився гаком (Козл.).
  • Хто б подумав: Гриня ів академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій.. мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (Гончар).

Пор.: нема клепки.

Синоніми: нема кебети; не всі вдома; нема царя в голові; розсохлися клепки; жуки в голові.

Нема клепки див. нема; Не мати ~ див. мати; Позбутися ~ див. позбутися.

Розсохлися клепки у кого, зневажл. Хтось поводить себе нерозумно, виглядає розумово обмеженим.

  • [Прокіп:] У Ярини дійсно трошки клепки розсохлись. Обруч треба зробити і воно зразу пройде (Корн.).

Пор.: нема клепки.

Синоніми: не всі вдома; нема кебети; без клепки; нема царя в голові; жуки в голові.