Клоччя жувати див. жувати
На клоччя, з сл. рвати, рватися, порвати і т. ін. Вщент, зовсім, на шматки.
- [Лучицька:] Я почуваю, що стаю якоюсь безвольною, що моя воля рветься на клоччя (Стар.).
- Минали дні і ночі, все ближче грім гармат, все ближче йшла війна, що рвала армії денікінців на клоччя... (Сос.).
Не вартий фунта клоччя див. вартий
Не з клоччя. Хто-небудь наполегливий, непіддатливий, має сильну волю, витримку.
- Старшина розсердився. Вони затялися — і він не з клоччя.
- Най же копають окопи, коли охота, та ночують у «холодній» (Коцюб.).
Як з клоччя батіг див. батіг
Клоччя в інших словниках
| Клоччя — Тлумачний словник української мови |
| Клоччя — Великий тлумачний словник сучасної української мови |