Луснув — Фразеологічний словник української мови

Щоб (бодай) луснув, з сл. ти, він і т. ін., кому і без додатка, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, як прокляття, побажання смерті комусь.

  • З старої сахарні зроблять гуральню, ще й дім для себе збудує Льоло, щоб він тобі [Андрієві] луснув на радість (Коцюб.).
  • [Хівря:] П'є та й п'є, як той павук, щоб він уже луснув йому!.. (Кроп.).
  • Голова, бодай вона йому [чоловікові] луснула, як наробила мені отакого клопоту! Сам без вісті забіг, а мене з малими діточками по миру пускає (Мирний), щоб малим був луснув.
  • Оце виростив на втіху собі сина!.. А щоб ти малим був луснув, проклятий! (Мирний), щоб луснув був маленьким.
  • Зараз принесу, бодай тебе пранці з'їли, щоб ти їв і не наїдався, щоб тебе розірвало, щоб ти луснув був маленьким (Довж.).

Пор.: щоб лопнув (у 1 знач.).

Синонім: щоб тобі провалитися.

Щоб я луснув див. я

Як батогом ~ див. ляснув

Як обухом хто ~ по голові див. лигнули