Літа — Фразеологічний словник української мови

[на] многії (мнбгая) літа, уроч., заст.

1. Уживається для вираження побажання довгого віку. — Будь здоров на многії літа! (Кв.-Осн.), Многії літа вам!

  • Тепер треба людей грамотних.. Так що приймай діла і головуй на многая літа. Отак і став головою троянівської артілі Оксен Гамалія (Тют.).

2. Протягом тривалого часу; довго.

Вбитися в ~ див. вбитися

Входити в ~ див. входити

Загнатися в ~ див. загнатися

Коротати ~ див. коротати

Літа (роки) виходять / вийшли. Хто-небудь досягає повноліття, зрілого віку або стає старим.

  • Яб тебе, каже, і сватав, коли б ти не крива.. Так і крає мені серце.. А тут літа виходять (Барв.).
  • А літа, хто ж їх відає, чи вони вийшли, чи вони не вийшли? (Л. Укр.).
  • — їй, певно, й роки не вийшли? — Почекаю. І чекав її. восени збирались побратися (Стельмах).

Літа обсіли кого. Хто-небудь досяг зрілого віку, став старим.

  • Ой лишенько ж тяжке: літа, літа обсіли чоловіка! — усміхнулась мати (Головко).