Милити — Фразеологічний словник української мови

Милити очі див. замилювати.

Милити шию (голову, холку / т. ін.) кому, фам. Робити зауваження, дорікати кому-небудь за щось; лаяти, карати когось.

  • — Сіробабо! Та ти ж поет! — вигукує Корольок, а Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, ав нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубості в повітрі... (Гончар)
  • — Я знаю, що ти будеш милити мені холку, — додав Логвин. — Адже ж будеш? — запитував він, позираючи трохи винувато, чекаючи, що на це скаже секретар (Епік)