Могила покрила що. Із смертю когось припинилась якась справа, залишилась нерозгаданою таємниця і т. ін., забулося що-небудь.
- Забулась та історія, могила все покрила.
Сира могила узяла (прийняла і т. ін.) кого. Хтось помер.
- Гей, однолітки, чи й вам так болить часом серце? Та де! — Тих узяла могила, а решта замкнулася в баштах поважної старості (Ю. Янов.).
- Дуже мучилась Маруся, Бо вірно любила, Прийняла, сердешну, скоро Сирая могила (Укр. поети-романтики).
[Хіба що (тільки)] могила виправить кого. Хто-небудь залишиться таким, як є, не зміниться.
- Михайло спохмурнів. «Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить» (Збан.).
- — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Баш).
І могила не виправить. Негідника, мабуть, і могила не виправить.
Як могила, з сл. мовчати. Уживається для підсилення зазначеного слова; стійко.
- [А дам:] Жадного слова не можуть видобути з нього. Мовчить, як могила (Ірчан).
- — Женю, ти нас знаєш: раз мовчати, то будемо, як могила, ге? — відповів за всіх Тарас (Мокр.).