До [самої] могили. Протягом усього життя; до кінця свого життя.
- Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (Вас).
- Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили, — бив себе кулаком у груди Федір (Логв.).
- [Дремлюга:] Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили (Корн.).
- За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили (Рильський).
Синоніми: до гробу; до гробової дошки; до останнього подиху; до домовини.
На краю могили див. край.