Діставати місяць з неба
Див. діставати.
Медовий місяць
1. перев. у кого, чий. Початок подружнього життя.
- Пан Купа з Роксола- ною побралися недавно,— тривав іще медовий місяць (Ільч.).
- —А то б поїхали [додому]? весело кинув Зінько.— Як не кажіть, а місяць и вас [Катрі та Павла] медовий... (Кучер)
Приємний, радісний і т. ін. період у житгі кого-небудь.
- — Ти дуже радів,., що життя твоє родинне — суцільний медовий місяць, аж поки тонкогнучкостанна жіночка не зробила тебе рогатим (Кол.).
- — Настав тоді [після смерті батька] Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату, собака (Збан.).
2. чого. Період розквіту, найкраща пора чого- небудь.
- — Маємо медовий місяць українства, панно Софіє, га? — Гру шевський молодецьки підморгнув до секретарки (Смолич).
- Газет і журналів у медові місяці гетьманського захоплення владою було, мабуть, не менш, ніж у столиці світу — Парижі (Григ.).
На місяць вити
Див. витися.