Нічого

З ~ робити див. робити

• Балакав із ним, як із рівним собі, і не знав, що з нічого робити. (Гнатюк)

Балакать ~ див. балакать

• Тепер, як уже нічого балакати, то я піду додому, а то в гостях сидіти не люблю. (Свєтонос)

На зуб ~ покласти див. покласти

• На зуб нічого не клали, тільки горілку пили. (Чупринка)

~ бога гнівити див. гріх

• Не кажи, що нічого бога гнівити, а кажи, що нічого Бога й людей без потреби ображати. (Гнатюк)

~ гріха таїти див. таїти

• А то, каже, нічого гріха таїти, скажу все, як було. (Н.-Лен.)

~ й говорити див. говорити

• Нема чого й говорити, що я не бачив, як пані тікали. (Панч)

~ мовити див. мовити

• Нічого мовити, добре ти мені служив. (Панч)

~ сказати див. сказати

• Він нічого сказати не міг, лише слухав, слухав. (Свєтонос)

Правди ~ ховати див. ховати

• Правди нічого ховати, я все бачила. (Чупринка)

Робити ~ див. робити

• А що ж робити, коли нічого робити? (Чупринка)

Не жаліти нічого див. жаліти

~ не лишається, як див. лишається

~ не скажеш див. скажеш

Нічого подібного. Уживається для вираження цілковитої незгоди з ким-, чим-небудь, заперечення чогось.

• — Чи думаєш, що я справді такий уже відсталий, отак загруз у пережитках? Нічого подібного (Головко).

Нічого собі

• 1. з дієсл. Непогано, пристойно, досить добре. Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала (Л. Укр.); — Я хоч і знаю, що мій Хаїм учиться... нічого собі, а все ж просто серце в мене упало при ваших словах (Хотк.).
• 2. Непоганий, пристойний, досить добрий, такий, як треба. Ну, батько нічого собі,— тільки дивиться не на Чайченка, а через його голову, згори... (Вовчок); Тітка, ласкаво дивлячись на неї [молодичку], сказала. — Нічого собі, дорідна ягода... (Гуц.).

Як (мов, ніби / т. ін.) ніде нічого. Не зважаючи ні на що, не звертаючи ні на що уваги, абсолютно байдуже.

• Тоні ж як ніде нічого, подалася попереду, все далі між хліба (Гончар).