Як облуплений, з сл. знати. Дуже добре, до найменших дрібниць.
- Його всякий знає як облупленого [Укр. присл.]
- «Ви мене знаєте.» — «Як облупленого», — вставила бабуня, закутана в хустку з вушками на голові (Панч)
- Ворона знала кожного з нас як облупленого, бачила — хто чим дише і чого хоче (Довж.)
- «Треба поліцаїв і старосту провідати. Я їх мушу знати як облуплених...» (Автом.)
Пор.: як облуплену овечку.