Огортати — Фразеологічний словник української мови

Огортати душу тугою див. обгортати.

Огортати / Огорнути зором (поглядом) кого, що. Оглядати кого-, що-небудь.

  • Андрій підходить. Він хвилину стоїть, всіх зором огортає (Тарн.).

Пор.: обводити очима, окидати оком.