Ото (оце, от, се) ще. Уживається для вираження осуду яких-небудь дій, вчинків, докору кому-небудь.
- [Клієнт:] А що? Він присягнув? [Римлянин удалматиці:] Ні, відступився і руки заложив. Ото ще дурість! (Л. Укр.)
- Чи захоче Тоня із ним дружити?.. Адже їй одне задоволення — крутити голови хлопцям, про неї навіть самі дівчата кажуть: — Оце ще наш вихор! (Гончар)
- — Ну, сину, як маєш охоту, то я тебе в школу віддам...— Ні, не хочу...— О, се ще... ціпов'яз! (Коцюб.)
Ото так притичина див. притичина
Ото в інших словниках
| Ото — Російсько-український академічний словник (А–П) |