Як (мов, мовби * т. ін.) окропом ошпарило (хто обілляв) кого від чого. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором, прикрість і т. ін. від чого-небудь, дуже вражений чимсь.
- — То вже моє діло. А Ониську не пущу й за поріг, — похмуро бубонів дядько і відводив очі вбік. — Лікнеп, лікнеп, а потім... І насмішкувато глянув на Настю. Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (Речм.);
- — А за що то вчора професор так Леськового Степана збив? — питає вуйко нараз мене. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (Фр.);
- Потім водив очима по хаті, мовби уперше її бачив. — А шо [що] то в хаті, тут, може, що з віна стоїт [стоїть], Катеринко? Катерину мовби окропом хто обілляв (Хотк.).
Синоніми: як полум'ям обгорнуло; як кип'ятком обдало.