Позбутися вінка. Втратити дівочу честь.
- — Що хочеш дам. Найкращу хустку привезу.— За вашу хустку не одна дівчина вінка позбулася (Стельмах).
Позбутися глузду див. рішитися.
Позбутися голови. Загинути, вмерти.
- Черниш думав про це. Справді, що понесло його в ті ворота, де він — дуже ймовірно — міг позбутися голови? (Гончар).
Позбутися життя. Померти, загинути. Синонім: Позбутися голови.
- — Коли хочеш позбутися життя, то вийди з хати,— понуро перший відказав і змовк (Л. Укр.).
Позбутися клепки. Втратити розсудливість, стати нерозумним, дурним.
- Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: «Такий великий, а. що витворяє. Чи ти сорому і клепки заодно позбувся?» (Стельмах).
Позбутися розуму див. рішитися.