Покладати — Фразеологічний словник української мови

В голові собі не покладати див. класти.

Не покладати рук, За. працювати і под. Невтомно, сумлінно, з великим завзяттям.

  • Було у неї одно добро, задля котрого вона [Пріська] робила-працювала, рук не покладала (Мирний).
  • Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтва і майстри плавок, забоїв, верстатів — всі працюють не покладаючи рук (Довж.).
  • Євген Вікторович, не покладаючи рук, працює над великою науковою працею по хірургії (Ле).
  • Не покладаючи рук, трудяться [металурги] над здійсненням своїх планів (Наука..).

2. Працювати, трудитися.

  • Ніхто її не побачить нігде і ні з ким, усе за роботою та по господарству, цілий день рук не поклада (Кв.-Осн.).
  • Юруш розказував, як то він піклується та падкує коло князівського добра, .. рук не покладає (Н.-Лев.).

Покладати гріх на кого. Звинувачувати кого-небудь у чомусь.

  • Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра (Сл. Гр.).

Покладати душу див. віддати.