Покінчити з собою. Позбавити себе життя, вчинити самогубство.
- Про М. Є. одержав учора листа від доктора. М. Є. покінчив з собою пострілом з револьвера (Ленін).
- Саме тому, що — на випадок катастрофи — у нього було тепер чим покінчити з собою, він почував себе майже в цілковитій безпеці (Гончар).
Покінчити рахунки див. кінчати.