Пополоскати — Фразеологічний словник української мови

Пополоскати в роті [зуби, горло і т. ін.].

Випити незначну кількість алкогольного напою.

  • Та й де їм, вишкваркам [сучасному поколінню], горілку ту круглять, Як їх батьки колись та їх діди кругляли!.. Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку загерготали! (Г.-Арт.)
  • [Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (Кроп.)