Похилило — Фразеологічний словник української мови

Похилило (потягло і под.) на сон (до сну) кого, безос. Комусь захотілося спати.

  • Очі посоловіли, він розігрівся біля вогню, і його похилило на сон (Тют.).
  • Чуєш, а мене потягнуло на сон (Стельмах).
  • Запашний дух розпуклої верби, берези, зламав дитяче завзяття, Марфу потягло до сну (Горд.).