Пристати — Фразеологічний словник української мови

Пристати до берега; ~ до лиця див. приставати.

Пристати на грунт, заст. Поселитися де-небудь постійно, осісти, зайнятися землеробством.

  • Він швидко покинув сю службу, послухав одного товариша, що нараяв йому йти до Борислава, заробити грошей, пристати на грунт (Фр.).

Пристати (приступити) з [гострим] ножем до горла. Настирливо вимагати чого-небудь.

  • Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Тют.).
  • А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Мирний).

Синонім: наступити на горло.