Притча во язйцех, заст.
Предмет загальних розмов, постійних пересудів і т. ін.
- Довелось самому розкидати [добро], розточити, І добра нікому не зробити ні на шеляг. І притчею во язйцех стати Добрим людям (Шевч.).
- Притчею во язйцех був свого часу фразеологічний словник Дубровського (Рильський).
- Але всі.. її вчинки не зашкодили їй стати в Бобринці притчею во язйцех (Збірник про Кроп.).
- Його соромливість стала вже притчею во язйцех рідних, друзів, сусідів (Веч. Київ).
Що за притча! див. притичина.