Розгубити — Фразеологічний словник української мови

Розгубити жданики див. поїсти.

Розгубити обручі від макітри, жарт. Втратити здатність правильно думати, діяти.— А що ж плакати? — скинув картуза син.— Краще б заплакав, дурноверхий, коли розгубив обручі від макітри (Стельмах). Синонім: Розгубити ролики.

Розгубити ролики, фам. Втратити здатність правильно думати, діяти. Женька цитькнув на них: «Ви що, ідіоти, зовсім ролики розгубили? Пізнають!» (Хижняк). Синонім: Розгубити обручі від макітри.

Розгубити розум (тяму). Втратити здатність діяти обдумано, помірковано. На те лихо неначе розум розгубив він на порозі при зустрічі з графинею (Ле).

Розгубити слова див. розгублювати.