Розгублювати / Розгубити слова. Втрачати здатність говорити те, що хотіти, забувати те, про що хотілося сказати.
- — А чого ж ти тут, біля хвіртки? — до решти розгублює [Роман] ті слова, якими не раз думалось зустріти дівчину (Стельмах).
- Зараз її тривожили скороминущі образи, летючий спогад, розгублені, невимовлені слова (Донч.).