Розтирати / розтерти [зітерти, стерти] на порох (у порох, на прах, у порошок).
- Радянський народ розтер на порох, знищив мерзенних агентів фашизму (Тич.).
- Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні, — але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Луц.).
- Гнів кипить в очах суворих, — Хай не лізе клятий ворог, — Розітрем його на порох (Нех.).
- Ми всіх катів зітрем на порох, Повстань же, військо трударів! (Вороний).
- (2-й з прохачів:) Ти б їх скрушив, тих вражих монтаніців, стер би в порох! (Л. Укр.).
1. Знищувати, розбивати вщент.
- Але в думці Горецький не мовчав. Він нищив своїх противників, громив їх впень, розтирав на порох, але вони про це нічого не знали (М. Ю. Тарн.).
- Один хвалько шептав другому: — Ти ж тільки не кажи нікому, Як я піймав його на слові І трахнув у своїй промові! Яв порошок розтер його? — Кого? — Ну, та начальника ж свого (Воскр.).
2. Нищівно викривати, критикувати кого-не-будь.
Синонім: обертати на пил.
Розтирати в інших словниках
| Розтирати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |