Розтікатися — Фразеологічний словник української мови

Розтікатися крізь пальці. див. текти.

Розтікатися [мислями (мислю)] по древу, книжн. Довго розумувати або розповідати про що-небудь дуже детально, докладно.

  • Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п'єси? (Збан.)
  • Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Забіла)
  • Та годі у ліричній мові По древу розтікатись нам! (Рильський)