Розтопити — Фразеологічний словник української мови

Розтопити лід (кригу).

  • Ліквідувати холодність, недовір'я і т. ін. Марта лежала. Вона чекала. Може, він гляне на неї, заговорить, розтопить лід (Коцюб.).
  • Звідки взялася ця прірва між мною й ним? Невже нічим не повернути його, не розтопити лід? (Гончар).
  • Публіка залишалась байдужою і холодною. Я не знав, що робити і як грати, щоб розтопити цей лід (Думки про театр).

2. Розтопити чого. Позбутися загрози чого-небудь.

  • Зробимо все, щоб назавжди розтопити лід холодної війни (Рад. Укр.).