Хоч (надвоє) розірватися (перерватися).
1. Дуже багато роботи, клопоту і т. ін., що важко виконати одній людині.
- [Килина:] Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Л. Укр.).
- — Хоч розірвися. І там треба побувати, і туди заглянути, і суши собі голову, чим скотину догодувати (Кучер).
- —Максиме, як же ти двері навішуєш? — То покажіть,— просить Максим.— Мені ж треба йти ліжечка робити, хоч розірвись... (Зар.).
Пор.: хоч руки розірви.
2. Що не роби, все марно, безрезультатно.
- Так повелося на вічі — не захотіли слухати, хоч розірвися, не дадуть і рота роззявити (Хижкяк).
РОЗ'ЇДАТИ: Роз'їдати серце див. ятрити.
РОЗ'ЇСТИ: Роз'їсти серце див. ятрити.