Як сарана (мов, ніби, наче / т. ін.).
1. з сл. сунути, лізти і т. ін. Великою масою, навально.
- Лізете, мов сарана — сказав пан сотник.
- А ви [козаки] не стійте на дорозі. Сунуть монголи чи татари на Європу, а на їхній дорозі — ви! (Ільч.).
- Зі всіх боків, наче сарана, сунули [фашисти] (Рибак).
2. з сл. об'їдати. Дощенту, повністю.
- Ідіоти, йолопи і торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас і які об'їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе (Стельмах).
Сарана в інших словниках
| Сарана — Тлумачний словник української мови |
| Сарана — Великий тлумачний словник сучасної української мови |