Світитися — Фразеологічний словник української мови

Світитися дірками. Мати багато дірок, бути дірявим.

  • Чи сріблом сукні їх, чи дірками світились: І дрантя, і роброн — все гробаки з'їдять! (Г.-Арт.)
  • В деяких місцях толь було прорвано чи пробито, і дах світився дірками (Хижняк).

Світитися ребрами. Бути напівзруйнованим, обшарпаним (про споруду).

  • Стіни осінні дощі обшмарували — голими ребрами хата світиться (Мирний).