Не світить кому, що.
У кого-не-небудь немає надії, підстав розраховувати на що-не-будь.
- — Ганна в них [бандитів] там, кажуть, більше за куклу в загоні, там отой, що в хренчі [френчі] нібито всім верховодить.— Самому не світить, так він за спідницю сховався (Гончар).
- — Про начальство забудь і думати. Після того, що ти наробив у коморі, тобі не світить у начальство вилізти (Кучер).
- — Мені це діло не світить,— зітхнув Сашко.— Малі діти не пустять (Мур.).
- Зневажливо осміхнувся [Іванчик] до мене, ніби сказав: «Бідолашний! І чого ти до неї пнешся? Адже тобі тут не світить!» (Баш).