Відрізана скиба (скибка) [від хліба]. 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно [перев. про дочку, що вийшла заміж].
- — Що мені тепер мати?.. Шкода, що буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! Ав село я не піду (Мирний).
- [Хивря:] У мене вже ні за ким більше рушникувати. Тільки оце і дитини осталось, що Любка. Векла вже відрізана скибка від хліба [Укр. поети-романтики..].
- — А що ж невістка? Поїхала на ту цілину, то там і застряла. Вже й заміж вийшла. Одрізана скибка. Своя сім'я — свої й клопоти (Ряб.).
- Андрій пройшов до матері, обняв стару. Харитина аж сплакнула, розчулена. В той же час відчула, що син уже — відрізана скибка (Резн.).
2. Людина, яка втратила зв'язок із своїм середовищем, змінила звичайний спосіб життя, діяльність.
- Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас — відрізана скиба.
¦ СКИБКА: відрізана скиба див. скиба.