Склавши [згорнувши, заложивши, спустивши] руки.
1. Нічого не роблячи, не працюючи; без діла.
- Підучилася коло вас, тепер на самостійну роботу пора. Нічого сидіти, склавши руки... (Кучер)
- Зрозумів він дар науки Так, що можна вже, мовляв «Ждати манни», склавши руки. З того приводу й гуляв, хімікати вихваляв! (С. Ол.)
- Пенсійку невеличку вислужив... В одставку вийшов, А все-таки, заложивши руки, не хочеться сидіти (Мирний)
2. Не вживаючи ніяких заходів, бути осторонь чого-небудь.
- Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти склавши руки [Л. Укр.]
- Скрізь встав народ, бунтує, хоче чогось', робочі бастують, покидають заводи.. Що ж їм сидіти, згорнувши руки, чекати, щоб за них хто подбав? (Коцюб.)
- Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте ідилію з селянами (Фр.)