Скіпки — Фразеологічний словник української мови

На скіпки, з сл. трощити, розбивати. Зовсім, цілком, ущент.

  • Стрілами під небо сягала [січа], об шоломи мечами гарчала. Гартовані списи на скіпки трощила-ламала (Мирний).