Стриміти — Фразеологічний словник української мови

Стриміти [гвіздком (цвяхом)] в голові (в пам'яті, у мозку / т. ін.). Постійно з'являтися, поставати у пам'яті, свідомості [про образи, думки і т. ін.], невідступно переслідувати кого-небудь.

  • Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Мирний).
  • Слово «замерз» стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (Хор.).
  • Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам'ятку (Вас).

Стриміти гвіздком у голівоньці

  • Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка: от хоч би що, а піти посипати! (Мирний).

Стриміти цвяшком у мозку

  • ..але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Март.).

Синоніми: стояти в голові (в 1 знач.); стояти перед очима; не сходити з-перед очей; не сходити з ума.

Стриміти спичкою див. стирчати.