Трубити — Фразеологічний словник української мови

Трубити в кулак, фам.

1. Терпіти нужду, нестатки, голод.

  • Кожухи, свити погубили Із голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня (Котл.).
  • Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (Г.-Арт.).

2. рідко. Плакати від незадоволення, образи.

  • Ой заграй мі [мені], музиченьку, я слухати люблю, А як рано мене збудять, яв кулаки трублю (Коломийки).