Тю — Фразеологічний словник української мови

Тю (тю-тю) на тебе [на вас, на мене, на них]. Уживається для вираження здивування, невдоволення, розчарування чиїх-небудь дій, учинків і т. ін.

  • «Ходім лишень до річки, чи не піймався часом заєць у ятір або в вершу!» — Тю на тебе, чоловіче! Чи ти не здурів? — каже Хвесько. — Де ж таки видано, щоб зайці у верші ловились? (Укр. казки)
  • [Оксана:] Та чого ти репетуєш? Тю на тебе, божевільний! (Мам.)
  • Тю на мене! І забув, бач, що служба кінчалась (Морд.)
  • Марійка закашлялась. — Тю на них! Таке гірке та недобре курять (Коцюб.)
  • — О-о, ще й третій племінничок знайшовся? Тю-тю на вас! (Мирний)