Аж не тямитися від чого. Бути в стані дуже сильного збудження, хвилювання і т. ін.; втрачати витримку під впливом особливо сильних почуттів.
- Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Я. Укр.).
- Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (Гончар).
Пор.: не тямити себе.
Хай (нехай) йому тямиться. Уживається для вираження незадоволення, роздратування.
- — Хай йому тямиться, яке гаряче,— засичав Хома, опікшися кулешем (Тют.).
Тямитися в інших словниках
| Тямитися — Великий тлумачний словник сучасної української мови |