Укорочувати — Фразеологічний словник української мови

Укорочувати / укоротити віку (вік, життя, заст. живота) кому, чийого. Призводити кого-небудь до передчасної смерті.

  • Помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість, не вкорочуйте мого віку (Коцюб.).
  • Не удавайсь у тугу, щоб вона тобі віку не укоротила (Кв.-Осн.).
  • Придавлю, причавлю пана, мов змію підколодну! — і руками показав [Роман], як вкоротить життя Стадницькому (Стельмах).
  • Його [Анхиза] сивуха запалила і живота укоротила (Котл.).

Укорочувати язика див. укоротити.