Укоротити — Фразеологічний словник української мови

Укоротити

Укоротити віку див. укорочувати.

Укоротити укорочувати язика (язик). 1. кому. Примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити.

  • Сама аж киплю. Рада бі на досвітки її послати, щоб укоротити цокотухам язика (Барв.).
2. чий, чийого. Помовчати, не говорити зайвого.
  • — Раджу панові вкоротити свій язик! — Я, здається, тут начальник? — спалахнув Заславський (Кач.).

Алфавітний покажчик

А 46 Б 322 В 999 Г 414 Д 443 Е 12 Є 8 Ж 97 З 836 І 50 Ї 18 Й 7 К 587 Л 320 М 398 Н 522 О 395 П 1751 Р 464 С 886 Т 358 У 181 Ф 36 Х 163 Ц 83 Ч 166 Ш 145 Щ 31 Ю 7 Я 55