Упор — Фразеологічний словник української мови

Упор

Упор.

1. З сл. див. упор (дивитися і под.). Прямо, пильно, уважно.

  • Прикурюючи від його цигарки, він майже в упор примружено глянув на Іраклія (Головко).

2. З сл. див. упор (стріляти і под.). Зблизька, майже впритул.

  • Кулемети в упор різонули по гітлерівцях (Коз.).

Упор в інших словниках

Упор — Словник чужомовних слів і термінів
Упор — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 46 Б 322 В 999 Г 414 Д 443 Е 12 Є 8 Ж 97 З 836 І 50 Ї 18 Й 7 К 587 Л 320 М 398 Н 522 О 395 П 1751 Р 464 С 886 Т 358 У 181 Ф 36 Х 163 Ц 83 Ч 166 Ш 145 Щ 31 Ю 7 Я 55