Зіпхнути — Фразеологічний словник української мови

Зіпхнути в помийну яму кого. Затаврувати ганьбою кого-небудь.

  • У роки застою звичним було, коли чесну людину намагалися зіпхнути в помийну яму.

ЗІР: до зір. Дуже високо.

  • Вставав завод з руїн. Високі труби сягали хмар, підводились до зір (Шпорта).

ЗІР2: веселити Зір див. веселити; втопити ~ див. втопити; втупити ~ див. втупити; застувати ~ див. застувати.

Зір (очі, погляд) тоне в чому і без додатка. Щось безмежне, неосяжне, дуже віддалене.

  • Вільний степ передо мною. Тоне зір — не осягти (Гр.).
  • Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами (Н.-Лев.).
  • Над ним [полем] синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне (Мирний).

Зір прикипає див. погляд; кидати ~ див. кидати; ласкати ~ див. ласкати; милувати ~ див. милувати; націлювати ~ див. націлювати; опустити ~ див. опустити; приковувати ~ див. приковувати; притягати ~ див. притягати; тішити ~ див. тішити; чарувати ~ див. чарувати.