Кісток — Фразеологічний словник української мови

До [самих] кісток, з сл. промокати, проймати, пробирати і т. ін. Дуже сильно, наскрізь, повністю.

  • Дівчата промокли до кісток (Збан.).
  • Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло, проймав до кісток (Чорн.).
  • Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Грим.).

Усім єством (бути кимось).

  • Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток: найулюбленішою його справою є математика (Мельн.).

Кісток не зібрати див. зібрати; ~ не позбирати див. позбирати; куди й ворон ~ не заносить див. ворон; мороз пробирається до ~ див. мороз; очі пропікають до ~ див. очі; пробирати до ~ див. пробирати; холод пробирає до ~ див. холод; язик без ~ див. язик.