Свій — Фразеологічний словник української мови

Брати в розум ~; брати на ~ рахунок див. брати; держати ~ здоровий глузд за барки див. держати; закопувати ~ талант див. закопувати; записати на ~ рахунок див. записати; мати ~ розум див. мати; міряти на ~ аршин див. міряти; на ~ лад див. лад; на ~ манір див. манір; на ~ пай див. пай; на ~ страх і риск див. страх; нести ~ хрест див. нести; переважувати на ~ бік див. переважувати; перевертати на ~ лад див. перевертати; пережити ~ вік див. пережити; подавати ~ голос див. подавати; сам не ~ див. сам; ~ брат див. брат.

Свій удбшку, фам. Близький за переконаннями, поглядами, настроями і т. ін.

  • Бойовий народ ваші кореспонденти... Я там у вас з одним познайомився, забув, як прізвище... Свій у дошку, дарма, що підполковник (Перв.).
  • Ось вам, будь ласка! — обернувся до глядачів Тимощак.— Такий собі з вигляду свій в дошку, юний друг МОПРУ, а не признається! Ні, не признається... (Тих.).

Простий.

Свій хліб див. хліб; точити ~ піт див. точити; у ~ час; у час останній ~ див. час.