Суду — Фразеологічний словник української мови

До [божого (страшного)] суду. Протягом усього життя, завжди. Хіба умру, то тоді той вечір забуду, а то до суду буду пам'ятати його (Мирний); Так можна і до страшного суду чекати (Стельмах).

Синонім: до суду, до віку [в 1 знач.].

До суду, до віку (до суду-віку). 1. Протягом усього життя, завжди, довго.

  • Коли ж буде кінець цій ночі? Невже вона тягтиметься до віку, до суду? (Н.-Лев.).
  • Вже я його [злодія] пострашу так, що буде до суду-віку дрожать [дрижати] (Фр.).

2. Ніколи.

  • Не буду до суду, до віку!., батечки, голубчики!., пустіть, пустіть!.. (Кв.-Осн.).

Синонім: до суду.

3. На все життя, навіки, назавжди.

  • Ото знайшов собі радість до суду-віку! (Козл.).

СУДУ-ВІКУ: до суду-віку див. суду.