Уста — Фразеологічний словник української мови

Вкладати в уста див. вкладати

Запинати ~ див. запинати

Затуляти ~ див. затуляти

Зімкнути ~ див. зімкнути

Золоті уста у кого і без додатка. Хто-небудь вміє дотепно висловлюватися.

  • Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого.— Так і єсть!.. О, та й хороший же вдався! та який жартівливий, говіркий! золотії вуста! (Вовчок)

Кривити уста див. кривити

Розмикати ~ див. розмикати

Уста не розмикаються у кого, чиї. Хто-небудь мовчить, не говорить нічого.

  • Оце, я щиру правду говорю. Може, ні? Ану забожись! Бач, і уста твої не розмикаються! (Вовчок)